Школа №28

Елітарні приватні навчальні заклади у Швейцарії коштують досить дорого. У той же час іноземець може знайти в державному ВНЗ таку програму, що обійдеться йому в 600-1400 швейцарських франків за семестр.

Але в будь-якому разі при вступі в університет можна спробувати одержати матеріальну допомогу. Існує, наприклад, стипендія уряду Швейцарії в розмірі 1650 швейцарських франків. Правда, вона призначена тільки для молодих фахівців у віці до 35 років з вищою освітою, і на 15 країн Східної Європи виділяється всього близько 20 стипендій.

Під час навчального року можна працювати за студентською візою 15 годин на тиждень (а в канікули - без обмежень). Звичайно вдається заробляти 15-20 франків на годину, однак влаштуватися на тимчасову роботу досить важко. Студенти третього й четвертого курсів мають можливість працювати асистентами (assistant), тобто допомагати професорам. Матеріальний статок аспірантів і дослідників набагато кращий - їхня зарплата дозволяє жити у Швейцарії навіть із сім'єю.

У Швейцарії можна з успіхом вивчити французьку, німецьку, італійську і навіть англійську мови. Вважається, що у франкомовній частини Швейцарії - чиста французька мова, без усяких домішок. Учити її саме тут радять хоча б тому, що французькою у Швейцарії говорять трохи повільніше, ніж у самій Франції, тому іноземцям легше її розуміти.

У Швейцарії є мовні школи, що входять у міжнародні лінгвістичні об'єднання (Eurocen-tres, Inlingua, Berlitz тощо), а також свої великі мовні центри (C&L Study Centre у Монтре, Oekos-Schule у Цюріху тощо). Разом із традиційними курсами вивчення мов вони пропонують ще й спеціалізовані - мову для секретарської справи, комерції, готельного менеджменту та туризму. Частина шкіл функціонує тільки влітку - на базі університетів або коледжів.

У країні налічується 12 державних університетів, де вчиться більше 90 тис. осіб. У світі високо цінуються швейцарські дипломи в галузі економіки, права, банківської справи, менеджменту, лінгвістики, фізики, хімії, математики, біології.

Перший швейцарський університет був заснований папою Пієм II в 1460 році в Базелі. Потім з'явилися університети в Женеві, Люцерні, Берні, Цюріху. Їхні головні переваги - обсяг та якість наукових досліджень, високий рівень викладання та прекрасна наукова інфраструктура.

Університети Базеля, Берна, Люцерна, Санкт-Галлена та обидва ВНЗ Цюріха розташовані в німецькомовній частини країни. У Лозанні, Невшателі та Женеві викладання ведеться французькою. В Університеті Фрібура офіційно визнані обидві ці мови. Один ВНЗ - Університет Лугано - для італомовних студентів.

Умовно ВНЗ цієї країни можна розділити на кілька груп: "великі" університети із чисельністю студентів близько 10000 осіб (Женева, Цюріх, Берн, Базель, Лозанна), "маленькі" (Невшатель, Санкт-Галлен, Лугано та університетський коледж у Люцерні) і вищі технічні школи. Особливе місце займають приватні платні ВНЗ типу European University.

Навчання триває 4-6 років залежно від обраної спеціальності. По закінченню ВНЗ випускникам присвоюється ступінь ліценціата (Lizentiat) або диплом (Diploma). Ці ступені відповідають ступеню магістра. Щоб одержати докторський ступінь, доведеться вчитися ще три роки.

Правила вступу залежать від кантону та від престижності ВНЗ. Наприклад, щоб вступити у франкомовні університети Женеви, Лозанни й Невшателя, абітурієнтові досить представити наш атестат про середню освіту з гарними оцінками та здати спеціальний єдиний іспит для іноземців. Причому власника мовного сертифіката DALF можуть і зовсім звільнити від цього іспиту. А от німецькомовні ВНЗ вимагають, щоб у претендента за плечима крім середньої школи були два курси українського ВНЗ.

Як правило, для іноземців вступ у ВНЗ Швейцарії супроводжується навчанням на підготовчих курсах і здачею іспиту в Університеті Фрібура. Єдиний вступний іспит приймається у вересні-жовтні. Здавати доведеться п'ять предметів - три обов'язкових (іноземну мову, математику та історію) і два на вибір (друга іноземна, географія, фізика, хімія, біологія).

Практично всі університети вимагають від вступників-іноземців однакові документи: заява про зарахування, копію атестата зрілості або диплома, список вивчених предметів із вказівкою кількості годин та отриманих оцінок, характеристику та докладну автобіографію. Заявка на вступ включає пункт про фінансові гарантії, а саме: наявність на банківському рахунку не менше $20 тис. або гарантії приватної особи або компанії в тому, що вони виплатять необхідну на навчання й проживання суму.

У Швейцарії можна одержати якісну професійну освіту. 120 коледжів, більшість з яких користується високою репутацією в усьому світі, пропонують широкий вибір спеціальностей, популярних на ринку праці. Їхні випускники визнані першокласними фахівцями в таких областях, як інженерні науки, комерція, бізнес-адміністрування, туризм, образотворчі мистецтва тощо.

Вважається, що кращі у світі коледжі готельного менеджменту та туризму знаходяться саме у Швейцарії. Перший з них був відкритий більше століття тому.

Український громадянин, вступивши в такий коледж, уже через рік може розраховувати на одержання сертифіката, що дозволяє працювати за даною професією. Ще через рік він стане власником диплома про середню фахову освіту. Повний курс триває три або чотири роки, по закінченні якого йому буде привласнений вузівський ступінь бакалавра.

Потрапити у швейцарський коледж легше, ніж в університет, тому цей шлях може виявитися найкращим для абітурієнта, що бажає згодом продовжити навчання у швейцарському ВНЗ. Крім того, не треба здавати вступні іспити. Залежно від програми, на яку ви вступаєте, вам доведеться представити лише атестат, рекомендації викладачів та автобіографію. Правда, без здачі іспиту з мови обійтися не вдасться, і вам знадобиться відповідний сертифікат.

Обов'язкова шкільна освіта для швейцарців включає 6 років навчання в початковій школі та 3 роки в середній. Повний курс середньої школи, що дає право на одержання атестата зрілості, розрахований на 12 років. Звичайно малята, для яких навчальний марафон починається в 6 років, до вступу в перший клас проходять дворічну дошкільну підготовку.

Єдиної, обов'язкової для всіх шкіл програми нема, але контроль за якістю навчання та належним рівнем викладання забезпечується повсюдно: це робить Федеральний офіс із справ освіти та науки. Для одержання атестату про середню освіту як у швейцарця, так і в іноземця є кілька можливостей.

Одна з них - швейцарська федеральна програма Matura, що вважається найскладнішою. Відповідно до обраної спеціалізації (їх п'ять - сучасні іноземні мови, економіка й т.д.) школярі вивчають 13-15 обов'язкових дисциплін (серед яких рідна мова та друга державна, і два профілюючі предмети на вибір). Дитина повинна визначитися зі спеціалізацією в 13-14 років (сьомий клас), після чого вона починає цілеспрямовано готуватися до випускних іспитів.

Відповідно до німецької програми середньої школи Abitur спеціалізація починається ще раніше - в 11-12 років. Учень може вибирати із трьох варіантів: гуманітарні, суспільні науки, технічний цикл (природничі науки, математика, техніка).

Французька програма Baccalaurоat ділиться на два цикли. Перший (6-10 класи) закінчується здачею іспитів й одержанням атестата про середню освіту (Diplomme national du Brevet), другий (ще три роки) веде до одержання диплома бакалавра (Diplomme du Baccalaurоat de l'enseignement du second degrо), що є аналогом атестату зрілості та дозволяє вступити в університет. Diplmme du Baccalaurоat не треба плутати з університетським ученим ступенем бакалавра.

Відповідно до програми італійської середньої школи Maturita школярі з 11 до 14 років вивчають загальні предмети, після чого переходять у так звану "старшу середню школу" (Scuola Secondaria Superiore), що передбачає посилені заняття з однієї із чотирьох спеціалізацій. Як й інші згадувані програми, Maturita готує учнів до вступу в університет.

Поряд зі швейцарською, німецькою, французькою та італійською програмами широко поширені англомовні, які дають, наприклад, можливість одержати британський атестат про середню освіту A-level. Важливо знати, що в підсумку кожен випускник буде мати атестат тієї країни, за програмою якої він учився.

Є ще й універсальна міжнародна програма International Baccalaureate (IB), що була розроблена в самій Швейцарії в 1968 році. Вона викладається англійською мовою. Модуль для старших класів, що користується найбільшим попитом, розрахований на два роки занять і передбачає вивчення загальноосвітніх предметів і спеціалізацію. Диплом IB визнає більшість університетів світу.

Державні школи у Швейцарії, як правило, не приймають дітей з-за кордону, але можна вступити в одну з 250 приватних шкіл. У них, як правило, є англо-американські відділення, що користуються великим попитом в іноземців. Багато приватних шкіл споконвічно створювалися для дітей різних національностей і за час свого існування нагромадили багатий досвід роботи із закордонними учнями. До того ж у країні добре розвинена система інтернатів.

Більшість приватних шкіл розташовано у французькій частині Швейцарії. Рік навчання у кращих з них обходиться в $30 тис. і більше. Однак є і зовсім невеликі, сімейні школи, де ціни нижчі. Оскільки програми та умови прийому у всіх школах різні, найкраще одержати консультацію в освітніх агентствах або звернутися прямо в кілька обраних шкіл.

Іспитів як таких приватні школи не проводять, однак загальний рівень потенційного учня, його мовну підготовку вони все-таки перевіряють. Як правило, школи пропонують дитині письмовий тест, що частіше проводиться заочно, але іноді доводиться здавати його й на місці, у Швейцарії. Крім того, вас можуть попросити представити кілька характеристик від шкільних учителів та оцінки за останні рік-два, а також написати англійською невеликий твір про себе. Через різницю в навчальних програмах дитину можуть зарахувати у швейцарську школу із втратою року.

В Швейцарії освіта та наука належать до числа головних пріоритетів. У країні, чисельність населення якої не досягає 7,5 млн. осіб, налічується приблизно 1,1 млн. школярів і студентів. Вона посідає четверте місце у світі за числом нобелівських лауреатів.

"Альпійська республіка", що поєднує 26 кантонів і напівкантонів, стала місцем злиття трьох великих культурних і мовних традицій - німецької, французької та італійської. На першій мові говорить 65% населення, на другій - 19%, на третій - 12%. На кожній із цих мов, а також на англійській, іноземець може одержати освіту.

Швейцарська освіта високо цінується в усьому світі, вона якісна, ґрунтовна та приваблює багатством вибору. Тому сюди приїжджає на навчання багато іноземців. Їхня частка від загального числа студентів швейцарських ВНЗ становить 5-20%, а в Женеві доходить до 33%. До речі, саме в цій країні вперше з'явилися міжнародні школи та навчальні програми - наприклад, International Baccalaureate (IB).

Початкова та середня освіта цілком перебувають у віданні кантонів, а вищою освітою керують як кантони, так і конфедерація. Отже, в результаті програми та вимоги до вступників у навчальні заклади можуть відрізнятися від кантону до кантону.