Школа №28

Шкіл і курсів, що спеціалізуються на викладанні французької мови як іноземної, у Франції безліч. Короткострокові курси для вдосконалювання розмовної практики легко знайти практично в будь-якому великому місті країни.

Заняття ведуть носії мови, а в основу навчання покладений комунікативний метод. Основний наголос на заняттях робиться на формування, розвиток й удосконалювання навичок розмовної мови, велика увага приділяється вимові й граматиці. Спеціально розроблені програми, адаптовані для дітей. Програма навчання для іноземців звичайно базується на курсі сучасної французької мови "Нове без меж". При зарахуванні всі студенти проходять тестування для визначення рівня їхніх знань.

Навчання мові зазвичай сполучається з елементами знайомства із французькою культурою й традиціями. Крім уроків, школи організують обговорення тем, присвячених історії, традиціям і сучасному життю Франції, а також різні екскурсії. Як правило, у кожному навчальному закладі є центр для самостійної роботи, що включає бібліотеку, комп'ютери з доступом в Інтернет, устаткування для роботи з аудіо- і відеокурсами.

Серед найвідоміших - курси Навчального центра "Альянс франсез" (Alliance francaise), що пропонує серйозні програми на будь-який смак. Відділення центру, крім Парижа, діють у Руані, Ліоні, Тулузі, Діжоні, Ніцці, Монпельє, Вандомі та за кордоном.

В системі вищої освіти немає такої спеціальності, яку не можна було б одержати в одному з навчальних закладів Франції. Кожен десятий студент, що одержує вищу освіту на французькій землі, - іноземець. Університетська освіта ділиться на три цикли, по закінченню кожного з яких студент одержує відповідний диплом.

Перший цикл розрахований на два роки та завершується іспитом на одержання диплома про загальну (DEUG) або науково-технічну (DEUST) університетську освіту. Багато хто зупиняються саме на цьому щаблі, оскільки такий документ дає можливість знайти непогану роботу.

Другий цикл також складається із двох-трьох років навчання. По закінченні першого року видається диплом ліценціата (licence), а наступний закінчується одержанням диплома магістра (maitrise).

Нарешті, протягом третього циклу поглиблено вивчається обрана спеціальність, він супроводжується самостійною науковою працею, тему якої претенденти зобов'язані сформулювати до вступу на програму. При успішному закінченні цього етапу видається диплом про спеціальну вищу освіту (DESS) або поглиблену освіту (DEA).

У Франції налічується 80 університетів (universites) і близько 300 вищих шкіл (grandes ecoles). Французькі ВНЗ відрізняються розмірами, але в цілому, незалежно від місця розташування, гарантують високу якість освіти. Для невеликих університетів характерне різноманіття дисциплін і велика кількість студентів першого циклу навчання. Університети великих провінційних міст - Лілля, Тулузи, Ліона, Екс-ан-Провайса, Бордоіль, Гренобля - як правило, відрізняються більш вузькою спеціалізацією, у них більше студентів другого й третього циклів. Нарешті, у Паризькому окрузі, де зосереджена чверть всіх французьких студентів, можна знайти практично все що завгодно - будь-який факультет, будь-яку програму, будь-яку спеціалізацію.

Офіційних рейтингів навчальних закладів у Франції не існує, але можна говорити про сформовані репутації. Так, у Страсбурзькому університеті, як вважається, кращий у Франції факультет німецької мови, а, наприклад, в університеті Монпелье особливо добре поставлена справа на факультетах природничих наук і медицини. Серед флагманів бізнес-освіти називають Вищу комерційну школу, Вищу школу економічних і комерційних наук, Паризьку вищу комерційну школу та деякі інші.

Принципової різниці між університетами й вищими школами не існує, мова може йти скоріше про історично сформовані типи. Диплом випускника однієї з вищих шкіл за престижем іноді цінується вище, ніж диплом університету. Перші з них були створені ще до Французької революції: Гірська школа - в 1783 році. Королівська школа місто- і шляхобудування - роком пізніше. Як правило, шлях у великий бізнес і велику політику лежить саме через них. Найбільш відомими є Еколь Нормаль (Ecole Nonnale superieure), Вища агрономічна школа (Ecole Nationale superieure agronomique), Вища комерційна школа (Ecoles des hautes etudes commerciales), Політехнічна школа (Ecole Polytechnique), Центральна школа цивільних інженерів (Ecole centrale des arts et manufactures), Військова загальновійськова школа (Ecole speciale militaire interarmes), Національна школа адміністрації (Ecole Nationale d'administration). Правда, вступити туди іноземцеві дуже складно - кожна справа розглядається в індивідуальному порядку, часті відмови. Найкращі шанси - у власників атестата ВАС, однак навіть їм потрібно буде ще один-два роки займатися в спеціальних підготовчих класах (classes preparatoires), витримавши найжорстокіший конкурс.

Вступ у французькі навчальні заклади - процес досить складний. Рішення про визнання рівня отриманої вами в Україні освіти еквівалентним необхідному в кожному конкретному випадку приймає керівництво університету.

Шляхів вступу у французькі ВНЗ небагато. Перший - найпростіший з формальної точки зору - полягає в тому, щоб одержати французький ВАС - атестат бакалавра. Цей документ - стовідсотковий пропуск в університет, але, на жаль, одержати його можна, тільки здавши екзамен після закінчення французького ліцею та показавши при цьому гарний результат. Тому цей шлях при всій його простоті найлегшим не назвеш.

Є й інші варіанти. Людині, що твердо знає, у якому саме французькому ВНЗ вона хоче вчитися, найкраще спробувати направити лист у приймальну комісію цього ВНЗ, викласти причини, що спонукали його зупинити свій вибір саме на цьому навчальному закладі, і, зрозуміло, розповісти про себе. Шанси одержати позитивну відповідь набагато зростають у тих, хто провчився рік або два в українському ВНЗ та готовий принести їх у жертву, погоджуючись знову стати першокурсником, тільки тепер уже французьким.

Те ж саме можна зробити за посередництвом Французького культурного центру. Одержавши в офісі центра бланк заяви, її варто заповнити й разом із завіреним перекладом на французьку мову свідоцтва про народження, атестата про середню освіту, а для студентів - ще й транскрипту (переліку прослуханих у ВНЗ курсів з оцінкою за кожний) здати співробітникам центра.

Якщо ваша кандидатура у Франції сподобається, вам надішлють запрошення на здачу тесту з французької мови DALF (Diplome approfondi de langue francaise). При цьому, щоб вас допустили до іспиту на одержання DALF, попередньо варто здати ще один, менш важкий, іспит та одержати Диплом про вивчення французької мови (DELF).

При багатьох університетах діють підготовчі курси для іноземців, на які приймають і українських випускників середніх шкіл. Головний наголос у програмах робиться на оволодіння французькою мовою. Кожний, хто витримає екзамен після закінчення курсів, стає студентом даного ВНЗ.

В останні кілька років у багатьох вищих навчальних закладах, особливо приватних, з'явилися магістерські програми англійською мовою. Вони орієнтовані на іноземців і розраховані на 1-2 роки навчання. На них приймаються випускники українських ВНЗ, що володіють англійською мовою. Щоб вступити на них, потрібно надати диплом та академічну довідку про прослухані курси й отримані оцінки, а також результат тесту TOEFL (550-700 балів) або IELTS (6,0-7,0 балів). Іноді екзамен з англійської влаштовує сама школа. Навчання на таких програмах платне.

Коледжів, тобто середніх професійних навчальних закладів як таких у Франції не існує. Коледжем тут називають II щабель середньої школи. Для людини, що не ставить своєю метою одержати вищу освіту, є підходящий шлях - ліцей професійної освіти, аналог ПТУ. За 2-3 роки навчання тут можна одержати будь-яку робочу спеціальність. Після здачі випускного іспиту учні, як правило, ідуть працювати на підприємства промисловості або сфери послуг. Є й інший шлях - після закінчення коллежа вступити в один із центрів професійно-трудового навчання й одержати сертифікат, що дозволяє працювати за спеціальністю.

У Франції не існує суворої грані між середньою спеціальною і вищою освітою: перша служить сходинкою для другої.

Початкова освіта у Франції є обов'язковою і безкоштовною. Більшість дітей уже з 2-3 років відвідують так звані "материнські школи" (ecoles matemelles), у яких педагоги й психологи 3-4 роки готують їх до школи.

У школу діти йдуть у віці 6 років. Прийнята у Франції система шкільної освіти розділена на три блоки: початкова школа (5 років навчання), коледж (4 роки), ліцей (2-3 роки). Обов'язковими є перші два.

Ліцей - завершальна ланка системи середньої освіти й одночасно перехідний щабель до вищої освіти. Головних відмінностей французького ліцею від української середньої школи два. По-перше, на цьому етапі починається спеціалізація, а по-друге, атестат про середню освіту (baccalaure-at, або скорочено ВАС) одержують далеко не всі учні ліцеїв, а тільки в середньому 80%. При цьому дітей іноземців, що не проживають у Франції постійно, приймають на загальних засадах не тільки в приватні, але й у державні ліцеї.

Для вступу у французьку школу необхідно написати її керівництву так званий мотиваційний лист. Якщо викладені в ньому причини вважатимуть переконливими, дитину викличуть до школи для співбесіди та тестування з мови й основних предметів шкільної програми. У державних школах навчання безкоштовне, але за проживання й харчування, звичайно, прийдеться платити. Дешевше всього влаштувати дитини в школу, де є інтернат, - тоді витрати за рік складуть приблизно 1 тис. євро (EUR). Навчання в приватній школі обійдеться дорожче - близько 15,2 тис. EUR.

Ліцеї існують двох типів: загальної та професійної освіти. У ліцеях загальної освіти, які відкривають шлях у вищі навчальні заклади Франції, строк навчання - три роки. Відповідно до обраної спеціалізації ліцеїсти здають випускні іспити. Атестат про середню освіту (ВАС) має три різновиди: з орієнтацією на літературу (L), природничі науки (S) або економіку (ES). Другий напрямок має більш вузьку спеціалізацію: природничі науки й технології сфери послуг (STT), природничі науки й промислові технології (STI), природничі науки й лабораторні технології (STL) та медико-соціальні науки (SMS).

Сучасна система французької освіти складалася протягом останніх двох сторіч та вважається однією із самих передових у світі. Основні її особливості - перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх, включаючи іноземців (правда, університети стягують зі студентів номінальну плату). Ще одна особливість - це практично однакова якість навчання як у столиці, так і у провінції.

За останніми даними, число школярів і студентів у Франції перевищило 15 млн. осіб і склало чверть населення країни. У країні близько 7 тис. коледжів, 2600 ліцеїв. На потреби освіти щорічно витрачається 21% державного бюджету. Система освіти - найбільший роботодавець Франції: у ній зайнято більше половини державних службовців.

Французька освітня система має яскраво виражену національну специфіку. У цій країні своя система дипломів та вчених ступенів, особливий розподіл на цикли. І особливе відношення до дипломів державних навчальних закладів: вони, як правило, цінуються набагато вище, ніж дипломи приватних шкіл та університетів.

Зараз Франція посідає третє місце у світі з прийому учнів-іноземців. Навчання кожного такого студента обходиться скарбниці в 35 тис. франків на рік, іноземних студентів зараховують у державні навчальні заклади на тих же умовах, що й власних.